Дивом — Фразеологічний словник української мови

Великим (дивним) дивом з сл. дивуватися. Дуже, надто.

  • Ускочивши в хату, він (Попенко) мав щось сказати Жукові — великим дивом дивувався, як почув, що Жука вже немає і не буде (Мирний).
  • Бенедьо сидів в куті на своїм петеку і дивувався дивним дивом, що се [це] мало значитися (Фр.).