Дитя — Фразеологічний словник української мови

Дитя (дитина, син) природи. Людина, якої не торкнулася культура, цивілізація, виховання.

  • Ще перед двома роками був, можна сказати, дикун, дитя природи, а нині в жаднім [жоднім] салоні не повстидається [Янош] (Фр.).
  • Кров приливає гуцулові до тіла, і святкують сини природи спільне свято з матір'ю посполу (Хотк.).