Чим дихає (дише). Які настрої, погляди, інтереси і т. ін. у кого-небудь.
- На перші враження Гмиря не покладався. При кожній нагоді все промацував хлопця, чим він таки справді дихає, що воно за один (Головко).
- Кожного [колгоспника] Оленка добре знає, дає влучну характеристику, бачить, хто чим дише і живе (Кучер).
Пор.: Яким духом дихає (дише).
Яким духом дихає (дише). 1. Які настрої, погляди, інтереси і т. ін. у кого-небудь.
- Приходить до мене, значить, замовник.., ая вже й приглядаюсь до нього: хто він і що він, яким духом дихає і чи варто йому вручити., листівку (Логв.).
- Невістка разів зп'ять облатала і сорочки попрала, а то вже й бачу, яким духом дише (Барв.).
Пор.: Чим дихає.
Яким духом дихає на кого. Як ставиться хто-небудь до когось (звичайно про негативне ставлення).
- — Ні, мамо, до Плачинди я не піду,— хмурніє парубок,— самі знаєте, яким він духом дихає на мене (Стельмах).
- — Не йми,— кажуть йому [старшини],— віри запорожцям.. Хіба не знаєш, яким вони духом на городову старшину дишуть? (П. Куліш).