Добивати — Фразеологічний словник української мови

Добивати / Добити віку, заст. Доживати (до смерті).

  • Дочка нездужає Ярина, Його єдиная дитина Покинуть хоче; аз ким дожить? Добити віку вікового? (Шевч.).

Добивати / Добити до копила що. До краю занедбувати що-небудь.

  • При Осташкові кінці з кінцями не зводили, а при Гаркуші останній лад загинув. До копила добиває колгосп (Мушк.).

Синонім: зводити нанівець (у 1 знач.).

Добивати / Добити торгу. Кінчати домовлятися про ціну на що-небудь; сторговуватися.

  • [Трохим:] Напосілись на мої воли, торгують, переторгують і вже торгу добивають; видно, що й їм полюбились (Кроп.).