Доживати — Фразеологічний словник української мови

Доживати / Дожити віку. Закінчувати життєвий шлях.

  • Ти, Андрію не крути.. Ти лцгні [Ґудзеві] скажи: скільки літ прожив? П'ятдесят? Доживаєш віку? А де твої молоді літа, де твоя сила, покажи свою працю (Коцюб.).
  • Смола кипить.. Старі корабельні майстри, що вже доживають свого віку, могли іноді побачити майбутнє корабля в тих смоляних бульках і хвилях (Ю. Янов.).
  • Минув рік. Просить Тимоша стара мати: — Сину мій, сину! Одружись, мій голубе!.. Втіш мене старую, нехай я свого віку доживу в радості (Вовчок).
  • (Євдокія Корніївна:) Коли б ти тільки не був трохи вередливий... ябз тобою зовсім щасливо дожила віку (Н.-Лев.).

Доживати / Дожити вік. Краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем.., як ота безталанниця! (Л. Укр.).

  • Чоловік по снігах та лісах, .. а ти сиди вдома одна, доживай вік і/ чотирьох стінах (Тют.).

Доживати / Дожити віку. Доживати віку — жити довго, досягти старості.

  • До живого обшмульгали шию всякі хомути,— він [Мефодій Кулик] вдарив себе по шиї! На волі хочу вік дожити! (Гончар).