До [самої] домовини [рідко тру*ни]. До кінця життя; до смерті.
- Побрались: І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини (Шевч.).
- Нічого з того не вийде, все буде, як було; довіку буде убогий на чужім марнувати свою силу, до домовини не зазнає Маланка кращої долі (Коцюб.).
- Поробляй, поробляй, поробляй! До труни не спочити сіромі (Граб.).
Синоніми: до останнього подиху; до останніх днів; до гробової дошки.
Мертвий устав би з домовини див. мертвий.
Домовини в інших словниках
| Домовини — Тлумачний словник української мови |
| Домовини — Великий тлумачний словник сучасної української мови |