Доторкатися — Фразеологічний словник української мови

Доторкатися до живих печінок див. доїдати

Землі (дороги) не доторкатися [доторкуватися діал. дотикати], з сл. іти, ходити / т. ш.

  • Дуже легко й швидко. Вітер жене, шумить, вона біжить, не оглядаючись і не доторкаючись землі (Кобр.).
  • З почуттям власної гідності; гордо, пишаючись. Діла йшли дуже добре. Леон Гаммершляг ходив, землі не дотикаючи з гордості і радості (Фр.); Буйна радість хвиля за хвилею стала огортати його [Грицька].. Йшов він і здавалося йому, що дороги він не доторкається (Вас).

[і) пучкою (пальцем) не доторкатися / не доторкнутися] до кого. Не зачіпати, не кривдити, не турбувати кого-небудь.— Таке диво,— говорить сусіда.., забачать [розбійники] — ти вбогий, бідний чоловік, так іди собі цілий, як був — і пучкою не доторкнуться (Вовчок).