Дуля — Фразеологічний словник української мови

Дуля з маком [під ніс] кому і без додатка, зневажл.

1. Абсолютно нічого. Синонім: Дірка з бублика.

  • Старшина без сорому хлебає [хлебче] [горілку], а козакам дуля з маком (Добр.).
  • Він [Заруба] ..здоров'я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (Кучер).
  • Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який перед самим фінішем на чомусь спіткнувся., й має не медаль, а -дулю під ніс! (Гончар).

2. Уживається як лайливий вираз на означення відмови від чого-небудь, незгоди з чимсь і т. ін.

  • Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі ів голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що! (Кв.-Осн.).
  • [Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас. За мною пан староста, за мною пан комісар (Фр.).

Матері твоїй [його / т. ін.] дуля. Лайливий вираз на означення образи на когось, невдоволення кимось.

  • — Матері твоїй дуля! — ударивши по зашийкові воловика, сказав коваль і., поволік його за собою на гору (Мирний).