Дур — Фразеологічний словник української мови

Аж дур голови береться кому, діал. Хто-небудь перебуває в стані розгубленості, приголомшення через численні клопоти, турботи, справи і т. ін.

  • Треба бакшиш [хабар] готувати та визволяти Остапа, а де грошей взяти? де? кажіть! Аж дур голови береться... (Коцюб.).

Синоніми: Голова обертом (у2 знач.); Одур бере (в1 знач.).

Вибивати дур див. вибивати.

Дур заходить/зайшов у голову кому і без додатка. Хто-небудь у своїх діях відхиляється від норм поведінки, необдумано, безглуздо поводиться.

  • Через тиждень-другий йому [Рубінові] знову заходив дур у голову (Сенч.).
  • Стиснув плечима Петро. Може й так, кажуть же, по городах є босяки йз учених. Панські сини є прямо. І тож., зайде такий дур у голову! (Тесл.).

Дур [увесь] спав з кого. Хто-небудь став нормально себе поводити, тверезо оцінювати свої вчинки.

  • Як тільки я зостався сам, переможцем,— з мене відразу спав увесь дур [Моє життя в мист.].

Пускати дур див. пускати.