Дякувати — Фразеологічний словник української мови

Дякувати

Дякувати Богові (Господові), заст. Уживається в знач.: на щастя.

  • Годі побиватись, дочко, — каже старий свекор, — Дякувати господові, втихла [дитина] (Вовчок).
  • [Груїчєва:] А що, хіба вона [Любочка] слаба? [Олімпіада Іванівна:] Та ні, Богу дякувати (Л. Укр.).
  • [Прі.ська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..? У нас, Дякувати богові, пригінчих немає (Вас).

Синонім: хвалити Бога.

Дякувати своєму дурному розумові, зневажл. Нарікати на самого себе, спокутуючи якусь власну провину.

  • Нехай він [Максим] Дякує своєму дурному розумові, — сказав Іван та й замовк (Мирний).