Кінець ділу див. кінець.
По ділу 1. З певним наміром, з необхідності. Вряди-годи хіба поїде [Кирило Іванович] у місто. по якому-небудь дуже гарячому ділу (Мирний). 2. Конкретно, по суті.
- — А можна просити весело,— знову озвався дід.— Можна так: «Здорові були, люди-небораки! Дим вам з бовдура, крихту на стіл та густий куліш, щоб було спати тепліш!» Ну, а далі вже по ділу (Григір Тют.).