Руки не дістають див. руки.
Адамові діти, заст. Люди. Схаменіться: Усі на сім світі — / царята і старчата — Адамові діти (Шевч.).
Бісові (вражі, сучі, хрінові) Діти. Уживається як лайливий чи добродушно-лайливий вислів на чию-небудь адресу, як звертання.
- Пані все мовчить та уста гризе. А полковник і вирветься і загуде, як на трубі: До пари, бісові діти, до пари (Вовчок).
- Позад себе він чує приглушений регіт — з нього ж, бісові діти, насміхаються (Стельмах).
- — По їх січовому розуму, ніщо на світі не стоїть [не варте] ні радості ні печалі. Філософи, вражі діти! Дивляться на вражий світ з бочки (П. Куліш).
- Бісова дитина — Заснеш ти сьогодні чи ні, бісова дитино? — накричала на неї [дівчинку] Олена (Тют.).
Діти обсіли кого. Хто-небудь має велику сім'ю, багато дітей.
- Оженишся — тебе обсядуть діти (Кол.).
Дітвора обсіла. Як дітвора обсіла, то перше про неї треба клопотатися (Мирний).
Де Діти очі; де ~ себе; де ~ силу див. дівати; не знати куди ~ очі див. знати; ніде правди ~ див. дівати.