Жилець — Фразеологічний словник української мови

Не жилець (не житець) (на цьому світі). Хтось довго не проживе через слабке здоров'я, хвороби.

  • — Не жилець він, ні, не жилець! — промовив, махнувши рукою, Грицько.
  • — Таким кашлем і старий всі печінки порве (Мирний).
  • — Учись! Ой, учись, Олег! — сказала [мати] гаряче, схвильовано, пильно дивлячись на нього.
  • — Чує моє серце: не жилець уже я на цьому світі (Ряб.).
  • Доведеться ділитися з ними роботою. Щоправда, дід Омелько не робітник і навіть не житець на світі, зате Павло та Остап... (Тулуб).
  • Курило скрипів зубами від болю і благально повторяв: — Добий мене, друже, я вже не житець... (Д. Бедзик).

* Образно. Сніг ще лежить, та який це сніг — несправжній, не жилець він, солом'яним димом прокіпчений, як шинка (Донч.).