Жовтіє — Фразеологічний словник української мови

В очах жовтіє [жовкне, темніє, зеленіє] / пожовтіло [пожовкло, потемніло, позеленіло] кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін.

  • Івга стоїть, як дерев'яна, труситься, в очах жовтіє. Ледве промовила: — Що се ти наробив? (Кв.-Осн.)
  • [Секлета Сємєнівна:] Ну за що ти мене образив гергепою? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! Мені уже жовкне в очах!.. (М. Куліш)
  • В ньому прокинувся голод, дикий, невгамовний, незборливий голод, від якого темніє в очах (Загреб.)
  • У мене так мурав'їй заходили поза спиною від отих Омелькових речей; аж дух у грудях сперло, в очах пожовтіло!.. (Мирний)
  • Світ мені темний зробився: пожовкло, позеленіло в очах (Барв.)
  • Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (Коцюб.)
  • — Ну, а коли сказала [дочка шевця] про булочника — залицявся там один хвиндрик до неї — то в мене й у очах позеленіло (Збан.)