Жук — Фразеологічний словник української мови

Битий жук, фам. Бувала, з великим життєвим досвідом людина, яку важко перехитрити, обманути.

  • Ну, нічого, побачимо, хоч ви й агроном, а як ви наголовуєте. Та ще пождемо, чи вище все буде затверджено, бо Роман Васильович, хоч і битий жук, а очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків (Збан.).
  • Одразу ж після зборів [Конопельський] підійшов, міцно потиснув руку Андрієві. Заглянув в очі.— А ти битий жук. Я відразу й не збагнув.