Забути — Фразеологічний словник української мови

Забути [і] дорогу куди. Перестати відвідувати кого-, що-небудь; довго не бувати де-небудь.

  • Наш шановний зоотехнік Забув і дорогу на ферму (Грим.).

Забути язика в роті. Розгубившись, перелякавшись, втратити здатність говорити.

  • Андрій з ляком дивився на Гудзя. Він навіть Язика забув у роті (Коцюб.).

Хліб-сіль забути див. забувати.