Завмирати — Фразеологічний словник української мови

Завмирати / Завмерти серцем (душею). Дуже хвилюватися [з переляку, від захоплення, тривоги і т. ін.].

  • Завмираючи серцем від страху та цікавості, Микола йшов слідом за старою (Полт.).
  • Він знав напам'ять майже всього «Кобзаря», читав його, коли на душі було важко, читав і., завмирав душею, весь палав і хвилювався (Збан.).