Зайця — Фразеологічний словник української мови

Від (у) зайця, перев. з сл. Приніс, Відняв і т. ін., жарт. З дороги, з поля, з подорожі (про гостинець для дітей).

  • Дітвора страх любила Пріську. Вона завжди уміла з нею обійтися: то, дивись, шматочок хлібця принесе і дає: — Це від зайця відняла,— скаже (Мирний)
  • Завжди батько, вернувшись з поля, казав нам, що або відняв, або випрохав у зайця по шматочку хлібця, нам на гостинець [Збірник про Кроп.]
  • А яка то була радість, коли орач виймав тобі з торби шматок почерствілого хліба і казав, що він од зайця (Стельмах)

Як куцому до зайця див. куцому.

Як (мов, ніби / т. ін.) солоного зайця, перев. з сл. Ганяти.

  • Без перепочинку.— Клопітна тільки служба. Інколи і на місці не посидиш, ганяють тебе, як солоного зайця (Мирний)