Закропити душу чим.
1. Вгамувати жагу, спрагу вживанням незначної кількості їжі або рідини.
- Закропити душу ягідками, ковалиха дала (Коцюб.).
- Залилась слізьми бідна жінка, уявляючи собі тих нещасних, що мруть попідтинню, не маючи й картоплини, щоб закропити душу (Речм.).
2. ірон. Вдатися до спиртного, напитися.
- Найбільш слабодухим., хотілося, безнадійно махнув- ши на все рукою, закропити душу горілкою (Стельмах).