Замилювати — Фразеологічний словник української мови

Замилювати (милити) / Замилити очі кому. Обдурювати кого-небудь, хитрувати; приховувати хиби, недоліки.

  • [Вакуленко:] Тоді скажіть, Надіє Іванівно, чого він [матрос] так проти течії іде. Чого? [Надія:] Де течія? У нас вода стояча. Кому ви очі замилюєте? (Корн.)
  • Ніколи не попадав у таке фальшиве положення, де би мусив крутити, вибріхуватись, як то кажуть, милити очі (Фр.)
  • — А то так. Бо такі, як наш Ласій, хіба правду скажуть? — Еге, гляди, щоб не сказав. Він тобі так очі замилить, такого наговорить (Збан.)

Замилювання очей. Тепер же мені так збридло усяке крутійство і замилювання очей своїм та чужим, що, здається, хутко вже в другу крайність вдамся (Л. Укр.)

  • Що впадало в око на цьому засіданні? По-перше. Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей (Вишня)

Пор.: замазувати очі.