Замутити — Фразеологічний словник української мови

Замутити воду. Навмисне заплутати яку-небудь справу, зробити щось неясним, незрозумілим.

  • Каутський і тут уже спробував «замутити воду» і підмінити марксизм солоденьким примиренням з опортуністами (Ленін).

Синонім: каламутити воду (в1 знач.).

Замутити голову (розум) чию (чию), кому. Позбавити кого-небудь здатності тверезо мислити, логічно міркувати.

  • Прости, Рустеме, за ті необачні слова, що я досі писала й говорила. Шайтан замутив тоді мій розум (Коцюб.).
  • Замутили любощі та ревнощі йому голову, запив-загуляв воїн і забув, по якій землі ходить (Вол.).

Замутити серце (душу) чий (чию), кому. Вивести кого-небудь із стану рівноваги, дуже збентежити.

  • Воєнна буря закрутила, Латинське серце замутила, Завзятість всякого бере (Котл.).