Занепадати (падати) / Занепасти (упасти) духом.
Зневірятися в чомусь, втрачати надію.
- На помилках часом учимося, і нема чого тобі злитися чи занепадати духом (Донч.).
- — Дозвольте? — Прошу, прошу,— знову пожвавішав директор, який уже й геть занепав духом (Д. Ткач).
- Це був веселий дужий парубок, який ніколи не занепадав духом (Довж.).
- Нічого, Антоне Герасимовичу, духом не падайте,— сказав Комишанець,— все ж таки за вами друге місце! (Гончар).
- Не вийшло нічого із сватання. Проте Остап не дуже занепав духом з цієї невдачі (Головко).
Антонім: Держати хвіст бубликом (у1 знач.).
Занепадати в інших словниках
| Занепадати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Занепадати — Тлумачний словник української мови |