Запалювати / запалити душу (серце, кров, вогонь у крові / т. ін.) чию (чиє), кому, кого і без додатка. Збудити у когось сильні почуття, захопити, полонити кого-небудь.
- Якась шалена злість засвітила їй очі і запалила серце (Коцюб.).
- [Маруся:] Мамо! ти розпекла мою душу, запалила помстою моє серце. Я ненавиджу ворогів, що зруйнували наш рідний край (Н.- Лев.).
- Теплом дихнули вони [пахощі] в лице Горпини, запалили огонь у її крові (Мирний).
- Чорні брови, чорні вуса [Миколи] запалили серце молодої дівчини (Н.-Лев.).
Запалилося серце.
- Єремія не зводив очей з пишного личка гарної козачки. Запалилось серце одразу, наче якимись чарами (Н.-Лев.).