Заплітаючи — Фразеологічний словник української мови

Заплітаючи язиком, з сл. говорити, промовляти — т. ін. Через силу, невиразно (висловлюватися).

  • До кімнати увійшов капрал. Він трохи похитувався. Але випростався й голосно, заплітаючи язиком, промовив: — З наказу пана Капітана, начальника охорони полку, прошу заховувати спокій (Досв.).