Засипати — Фразеологічний словник української мови

Засипати землею кого. Похоронити.

  • Харитін опам'ятався й схаменувсь.— Ой, що ж це мені верзеться в голові? Це ж грішні думки та ще й на батьковому похороні! Батька тільки що засипали землею, а я вже грішу грішними думками! Цур їм, пек їм, тим думкам! [Н.- Лев.].

Засипати кропив'яним сім'ям кого. Різко вилаяти кого-небудь.

  • До хати вже і не вступають [п'яниці], бо я кропив'яним сім'ям так і засиплю (Барв.).