Затуманювати / Затуманити голову (розум, рідше очі) кому, чим і без додатка.
1. Позбавляти кого-небудь ясності, гостроти мислення, затьмарювати комусь свідомість.
- Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (Кучер).
- Страх затуманює очі, і горобець лякає заляканого зайця (Трубл.).
Паморочити різким, п'янким запахом.
- У відкрите вікно війнули пахощі прив'ялого листя, дурманом затуманили голову гауптманові (Ю. Бедзик).
Затуманило в голові розум, безос.
- Як Стефан заколотився був їхати світ за очі, то Євстафієві неначе затуманило в голові розум (Чорн.).
Затуманилося в голові, безос.
- Затуманилося Остапові в голові. Не миле ніщо йому (Горд.).
2. Вводити в оману, дурити кого-небудь.
- Що він, багач, дука? Підбили, голову затуманили чоловікові, пішов і сам не радий, і їй світ зав'язав (Цюпа).
- Намагався бай заплямувати нове будівництво, брехнею затуманити бідноті очі (Донч.).
Затуманювати в інших словниках
| Затуманювати — Тлумачний словник української мови |
| Затуманювати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |