Здуло (мов, ніби / т. ін.) вітром здуло кого, що, безос. Хто- або що-небудь несподівано або безслідно зник (зникло).
- До нашої редакції пролізла куркулівна,— відповів різко. Усмішку з Толиного обличчя наче вітром здуло.
- Кого ти маєш на увазі? — Наталку Дудник! (Жур.)
- Комісар пожвавішав: його поганий настрій немов вітром здуло (Ю. Бедзик).
Дуже швидко.
- Мене з печі як вітром здуло, босоніж вскакую в чоботи, вилітаю в клуню (Стельмах).
Мов вітром (вихором) здутий.
- Вони (хлопчики) ще раз пере-зирнулись і, мов здуті вітром, понеслися в село (Панч).
- — Лягай! — гучно командує майор. Не розмірковуючи, Микола стрибає з підніжки і падає в кювет. За ним, мов вихором здуті, летять його хлопці і шофер (Козл.).
Синоніми: як вітер звіяв; як водою вмило; як корова язиком злизала; як крізь землю провалився; як у воду впасти (в1 знач.); як лиз злизав; як хап ухопив.