Здіймати / Здійняти (зняти) [важкий] камінь (тягар) з серця (з душі). Усувати все, що гнітить, мучить кого-небудь.
- Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (Коцюб.).
- Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно і легко (Мирний).
Здіймати / Здійняти на багнети (на багнет). Заколювати, убивати багнетом.
- Молодих бійців фашисти здійняли на багнети.
Здіймати на глум див. брати; ~ шапку див. скидати; ~ шкуру див. здрати.
Здіймати в інших словниках
| Здіймати — Тлумачний словник української мови |
| Здіймати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |