Зживати / зжити з світу (з світа) кого.
1. Створювати нестерпні умови для існування.
- [Тиміш:] Зате Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] її свекруха скоро з світу зживе (Кроп.).
- Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Автом.).
2. Доводити до загибелі, до смерті.
- [Настя:] Не впадай ти за Зінькою, бо з світа мене зживеш!.. (Кроп.).
- Батька твого за землю з світа зжив Когут (Цюпа).
- — Все одно,— буркнула Катря.— сама втоплюся, але й ту шльондру ізживу із світу (Кучер).
Зжити зживати / зжити себе.
Вичерпуватися, ставати ветхим, непотрібним.
- В новій обстановці і керівники буржуазного світу почали розуміти, що «холодна війна» зжила себе, що потрібна нова, більш розумна і реалістична політика (Рад. Укр.).
Зживати в інших словниках
| Зживати — Словник чужомовних слів і термінів |