Змести (стерти, зітерти) з лиця землі кого, що.
Жорстоко розправитися з ким-небудь, знищити, розгромити щось.
- Мужики зметуть з лиця землі все, що звалося панським (Д. Бедзик)
- Гітлер мріє знищити мене, зітерти з лиця землі, щоб мою країну посіла фашистська наволоч, чума XX століття. Ніколи цього не буде! (Ю. Янов.)
Змести з землі.
- Вона буде моя, повинна бути моєю, хоч би мені довелось змести з землі й її хату, і її оселю, і тітку Мавру, і брата, хоч би довелось кров'ю залити її леваду,— думав Єремія, стискаючи кулаки од огню, що наливав його серце (Н.-Лев.)