Змикати — Фразеологічний словник української мови

Змикати / Зімкнути лави (ряди). Тісно згуртовуватися, об'єднуватися для здійснення мети; досягати одностайності у рішеннях, діях.

  • Дедалі щільніше змикають свої лави демократичні сили;
  • І наче всі, напившися води, що винесла їм мати Ярослава й Степана мати, знов свої ряди зімкнули й полетіли в бій (Тич.).

Не змикати (не стуляти) / Не зімкнути [не стулити] очей (повік). Зовсім не спати.

  • Надворі стемніло. ..Полягали спати. ..Думки цілим роєм окрили його голову. Чіпка прокачався цілу ту ніч і очей не змикав: усе думав, мучився... (Мирний)
  • Уже й за північ перейшло, вже й світання у вікно заглядає, а Марія ще й очей не змикала, все біля матері (Цюпа)
  • Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Рибак)
  • Гафія до других півнів не зімкнула очей (Бабляк)

Пор.: не склепляти очей.