Не зраджувати / Не зрадити своєї натури (вдачі). Вести себе природно: діяти, чинити відповідно до своєї вдачі.
- «Тепер побачимо, якої ти заспіваєш, дорогенька Устинко,— уже без лайки звернувся [управитель] до Морозенчихи, і тут не зраджуючи своєї натури; чим більше мав когось покарати, тим солодше звертався до нього в розмові» (Стельмах)
- «Батько сількора Василя, був людиною неквапливою. Ні разу на своїм віку нікуди він не поспішав і не зрадив своєї вдачі й по цей день» (Довж.)
Зраджувати в інших словниках
| Зраджувати — Тлумачний словник української мови |
| Зраджувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |