Зрошувати / Зросити [своїм] потом землю. Важко працювати, затрачувати чимало зусиль, праці, обробляючи землю.
- Виріс [Оленчук] на цій землі, зросив її своїм потом і вважає себе законним господарем цього краю (Гончар).
Зрошувати (скроплювати, скропляти) / Зросити (скропити) [власною (своєю)] кров'ю землю (шлях). Бути пораненим або вбитим у боротьбі за кого-, що-небудь.
- Хоч химерні були ті юнацькі мрії, а тепер двадцятишестирічному Максиму, котрий сьорбнув і лиха, і кривди, власною кров'ю зросив рідну землю, вони видалися звабними (Рибак).
- Ми йшли по кинутих полях і вперто з боєм виступали, скропили кров'ю зимний шлях, але чужинця не благали (Уп.).