Зрушити гори див. перевернути.
Зрушити з місця. 1. Вплинути на щось, зробити що-небудь для здійснення якоїсь справи.
- Може, тоді хто й збагнув, що Михайло Качан своїм бунтом похитав і зрушив з місця дикунські порядки, що вкорінились в отих непомітних хуторах (Мик.).
2. Спонукати, заохотити кого-небудь до якихось дій.
- Всюди тільки й розмови — здешевити продукцію, а Осадчий ніби затявся, стоїть на своєму, не зрушиш його з місця (Чаб.).
Зрушити (рушити) з мертвої точки. Почати розглядатися, розв'язуватися, виконуватися.
- Моя справа, завдяки вам, зрушила з мертвої точки (Бурл.); [Харчук:] — Тепер у них новий голова колгоспу, і я думаю, діло з будівництвом повинно рушити з мертвої точки (Кучер).
Зрушити серце (душу). Схвилювати, стривожити.
- Лишечко-сестричко, любона розмово, Зрушило в мені [мені] серце твоє праве слово (Фр.); Тяжке зневір'я в удачі на хвилину зрушило серце й дриготою пройшло по тілу (Головко).