Зідрати — Фразеологічний словник української мови

Живцем зідрати з кого що і без додатка. Насильно забрати, стягти з кого-небудь плату, податок і т. ін.

  • «Це, видно, господар його [голову] карає за безневинні сльози!»
  • «Як сокирою, рубає одна жінка..»
  • «Коли б ще й писареві... П'ять карбованців зідрав... Живцем зідрав...» (Мирн.).

Зідрати шкуру див. здрати.