Зірка — Фразеологічний словник української мови

Зірка провідна (зоря).

1. Той, хто визначає напрям у житті, чий-небудь розвиток, діяльність і т. ін.

  • Все своє творче життя Марія Костянтинівна [Заньковецька] була зразком і провідною зорею для молодого покоління акторів (Минуле укр. театру).

2. Те, що скеровує кого-небудь у житті, визначає чию-небудь діяльність.

  • В довгу, темну нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей (Я. Укр.).
  • Багато дала ти [муза] мені підмоги на сьому широкому світі — В моїм непривітнім житті ти була провідною зорею (Мирний).