Не йняти / Не пойняти віри кому, чому і без додатка. Піддавати сумніву чиї-не-будь слова, не вірити кому-, чому-небудь.
- А ти не дуже Йми віри людям. Я страшний тільки для ворогів (Н.-Лев.).
- Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! Не Ймуть віри, все своє плещуть (Коцюб.).
- Він був безугавно веселий, і хто його не знав,— не Йняв віри, щоб цей, здавалось, безпечний сміхун був батьком багатьох дітей і революціонером ціле своє життя (Досв.).
- Не хотілося Йняти віри чуткам, якось не вкладалося в голові, що криничанська співуча її ровесниця і таємнича бандитка Ганнуся — це одна і та ж людина (Гончар).
- Віроньки не йняти. У ворота хтось возом уїжджає. Глянула, та й очам своїм віроньки не Йму. Се ж мій братічок ріднесенький! (Вовчок).
Йняти / Пойняти віри.
- Хі! Та я Грицькові Йму віри більше, ніж собі! Коли мені вірите, то йому й поготів! — одказав той (Гр.).
- Василь пригадав слова Кабанцеві і Пойняв йому віри (Мирний).
Пор.: не діймати віри.