Каламутити — Фразеологічний словник української мови

Каламутити / Скаламутити (Закаламутити) воду [в криниці] кому і без додатка.

1. Вносити розлад, неспокій.

  • — Та яж тебе до хати покликав! ..Думав, зрозумієш, не будеш воду каламутити (Гуц.)
  • Катря ж ціле літо шукала такої пластинки і не могла знайти. А вона десь викопала, привезла в Ковалівку, воду нею каламутить (Кучер)
  • Мій батько не довго пожиє [поживе], а хоч і пожиє, то ви бачили самі, що він нікому води не закаламутить (Фр.).
  • Синонім: замутити воду.

2. Підбурювати, підмовляти кого-небудь до якихось дій.

  • [Галина (до Шпиці):] Ви ж раніше самі обіцяли клуб збудувати!.. [Шпиця:] Зараз не збори. Негайно всі в поле! (до Сокола) — А ти води не каламуть (Зар.)
  • — Не раз доводилось показувати їм дорогу з нашої фабрики. Вони вже й тут воду каламутять. Отаманщину відстоюють, Червону Армію готові б поділити (Гончар).