Калатати — Фразеологічний словник української мови

Вік калатати — скалатати. Жити в злиднях, бідувати, поневірятися.

  • — Ні, мамо, Галя буде жінка якраз по мені..— Я не забороняю. Не жалкуй тільки, дитино моя, на матір, як — не приведи, господи — прийдеться вік калатати... (Мирний)
  • — Чудна ся Мар'я!—думалося їй.. Кинула чоловіка, кинула господарство, щоб у наймах вік свій скалатати! (Мирний)