Канути — Фразеологічний словник української мови

Канути (відійти) в забуття. Забутися.

  • А може,., той пам'ятний вечір давно канув у забуття (Гур.)
  • Давно відійшли в забуття дореволюційні знаряддя гірників — кайла, санки (Рад. Укр.)

Синонім: піти в непам'ять.

Канути у вічність (у безвість, у небуття). Зникнути безслідно, безповоротно.

  • Немає тепер на західноукраїнських землях ні безробіття, ні злиднів. Назавжди кануло у вічність жахливе минуле (Рад. Укр.)
  • От тепер, з дистанції десятиліть, радісно розуміти, що книжки Юрія Шовкопляса в безвість не канули (Л іт. Укр.)
  • Довкола панувала могильна тиша, немов земля вся канула в небуття (Гжицький)

Синоніми: відійти в минуле; відійти у небуття (див. небуття).

Як у воду канути див. впасти.