Квочка — Фразеологічний словник української мови

Як (мов, ніби і т. ін.) квочка в обичайці, з сл. сидіти. Уникаючи спілкування з людьми, самітньо.

  • — Та годі вже тобі читати! Йди до світлиці та побалакай з нами, — почала говорити Соломія, — зачиниться, замкнеться отут в хатині та й сидить, мов квочка в обичайці (Н.-Лев.).

Як (мов, ніби і т. ін.) квочка на яйцях, з сл. сидіти. Невідступно, старанно, дбайливо.

  • — Ну, годі скиглити, стара, — сказав Бульба. — Козак не на те, щоб возитися з бабами. Ти б сховала їх [синів] собі під спідницю та й сиділа на них, як квочка на яйцях! (Довж.).