Кивати — Фразеологічний словник української мови

Кивати головою на кого. Засуджувати чию-небудь поведінку, не схвалювати чиїхось вчинків.

  • Громада тебе [нечесну] осудила, Підняла, мов ледащо, на сміх. І регочеться, пальцями тиче, Головою на тебе кива (Манж.).
  • Покивати головою (про багатьох). Ох, якби те сталось, щоб ви [недолюди] не вертались, Щоб там і здихали, де ви поросли! І люди б не знали, що ви за орли, і не покивали б на вас головою (Шевч.).

Кивати пальцем у чоботі. Нишком, крадькома погрожувати кому-небудь; гудити когось, не виявляючи відкрито свого невдоволення. Критикували агронома на правлінні, а він кивав пальцем у чоботі. Синонім: давати дулю через кишеню.

Кивати п'ятами див. накивати.