Ковзати / Ковзнути поглядом (очима і т. ін.) по кому—чому. Мимовідь дивитися, поглядати на кого-, що-небудь.
- «Одначе обжився ти тут»,— подумав Микита, ковзаючи поглядом по цілих горах награбованого майна (Тют.).
- Віта з подивом ковзнула по мені поглядом, і в очах їй мигнуло щось тьмяно-вологе (Грим.).
- Матрос і капрал ковзнули по ній поглядами і говорили далі (Смолич).
- Підвів [завідуючий] голову і наче спросоння ковзнув очима по обличчю прибулого (Речм.).
Ковзати по поверхні чого. Не вникати глибоко в суть чого-небудь, обмежуючись загальним, приблизним ознайомленням.
- Мистецтво, яке ковзає по поверхні подій, втрачає свою пізнавально-виховну значимість (Мист.).
Ковзати в інших словниках
| Ковзати — Тлумачний словник української мови |
| Ковзати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |