Козир — Фразеологічний словник української мови

Битий козир.

  • Бувала, з великим життєвим досвідом людина. Батуллі гаразд обміркував свою розмову з Молоканом. Він битий козир і на слові не промахнеться (Ле).

Козир (усі козирі) у руки (у руках, до рук) кому, кого і без додатка.

1. У кого-небудь є можливість показати свою вдачу, свої знання, уміння і т. ін.— Ви хоч би шаховий [гурток] узяли на себе. У вас же, здається, третя категорія, Леоніде Артемовичу?..— Друга.— От бачите,— розбіглись у завуча на обличчі зморшки.— Вам усі козирі до рук. Пор.: карти в руки.

  • Ви хоч би шаховий [гурток] узяли на себе. У вас же, здається, третя категорія, Леоніде Артемовичу?..— Друга.— От бачите,— розбіглись у завуча на обличчі зморшки.— Вам усі козирі до рук. Пор.: карти в руки.

2. Перевага у чому-небудь. Дочасне виготовлення днища дає деякий козир у руки (Коцюба); Швидкісний режим роботи, на який перейшли майже всі ткалі,— ось козир у руках шовковиків для підвищення продуктивності праці [Роб. газ.].

  • Дочасне виготовлення днища дає деякий козир у руки (Коцюба)
  • Швидкісний режим роботи, на який перейшли майже всі ткалі,— ось козир у руках шовковиків для підвищення продуктивності праці [Роб. газ.]