Як (мов, ніби / т. ін.) колода.
- З сл. лєжати. Нерухомо. Голова болить, ходором ходить, не можна мені ні піднятися, ні підвестися. Лежу як колода (Мирний).
- Дуже опухлий. Хоч Кузьма після того таки перехворів, температуру йому нагнало, і нога була як колода, але, бач, вижив (Гончар). Пор.: як колодка.
Як (мов, ніби і т. ін.) колода (ступа), з сл. дурний. Уживається для вираження підсилення ознаки; дуже, надто.
- — Де ви мене в лісі бачили? Де? — з викликом глянув на полісовщика. — Дурний ти, мов колода... Гадаєш, розуму випитую? (Стельмах).