Колотити — Фразеологічний словник української мови

Колотити душу. Викликати злість, роздратування, обурення, збентеження.

  • Господар над господарем. ще може інколи позбиткуватися, але щоб наймит комизував і колотив мою душу (Стельмах).

КбЛУ: пускати по кблу див. пускати.

КОЛ& як сорока на колу див. сорока.