Коміть — Фразеологічний словник української мови

Коміть

Коміть головою, з сл. падати, повалитися і т. ін. Дуже швидко; стрімголов.

  • Ось-ось утратив [Панталаха] рівновагу і впаде вниз коміть головою (Фр.).
  • Чимало-таки поганих [печенігів] повалилося коміть головою у траву (Оп.).

Пор.: сторч головою.

Алфавітний покажчик

А 46 Б 322 В 999 Г 414 Д 443 Е 12 Є 8 Ж 97 З 836 І 50 Ї 18 Й 7 К 587 Л 320 М 398 Н 522 О 395 П 1751 Р 464 С 886 Т 358 У 181 Ф 36 Х 163 Ц 83 Ч 166 Ш 145 Щ 31 Ю 7 Я 55