Корчити дурня [дурника, блазня / т. ін.] [з себе]. Робити вигляд, що нічого не розумієш, не знаєш.
- Хлопчина дивиться в небо, усміхається й не поспішає... «Та що ти дурника з себе корчиш? До сховища!» — гукає йому під саме вухо редактор (Мас).
- Це тип хитрий і підступний.. Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив (Автом.).
Пор.: валяти дурня (див. валяти в2 знач.); грати дурня (див. грати в1 знач.).
Корчити в інших словниках
| Корчити — Словник чужомовних слів і термінів |
| Корчити — Великий тлумачний словник сучасної української мови |