Котися — Фразеологічний словник української мови

Котися ковбасою (ковбаскою), грубо.

1. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-небудь і побажання позбутися його.

  • Херсонський катюга, англійської королеви холуй, світового капіталу попихач — відчалюй, поки не пізно! — неслись веселі погрози на море.
  • Котись ковбасою... (Гончар).

2. Поспішати кудись, не затримуючись.

  • [Дудка:] Пустиш потяг? [Машиніст:] Пущу [Дудка (до Хапчука):] Сенька! А ти йди за ним та дивись, щоб він там часу не гаяв. Ну, марш! [Хапчук:] Кочуся ковбасою! (Мам.).

Хоч котися.

1. Пусто.

  • Зайдеш часом до хатини — хоч котись, не знайдеш ані стебелини (Граб.).

2. Рівний, гладенький.

  • Тепер дорога гарна, хоч котися (Мирний).