Курява — Фразеологічний словник української мови

Аж курява встає. У великій мірі, дуже, надто. (Копистка [до Ганни, до Васі]:) От же брешуть [черниці], аж курява встає (М. Куліш).

  • От же брешуть [черниці], аж курява встає (М. Куліш)

Аж курява з-під ніг зривається, з сл. втікати, бігти і т. ін. Дуже швидко. Трохимович, схопивши шинельку на оберемок, удірав [втікав] від його, аж курява з-під ніг зривалася (Мирний).

  • Трохимович, схопивши шинельку на оберемок, удірав [втікав] від його, аж курява з-під ніг зривалася (Мирний)